Горщечки бувають пластикові та торфоперегнійні (в тому числі брикети і блоки). Рослини родини гарбузових висівають в них без подальшої пікіровки, а у інших культур - пікірують сіянці з касет, лотків або розсадних адсорбуючих пігулок. Пластикові використовуються багаторазово – розсаду з них виймають і після висаджування їх миють та висушують. Торфоперегнійні ж - одноразового використання. Їх висаджують разом з рослинами, і вони в подальшому розчиняються у ґрунті.
Якісні торфоперегнійні горщечки містять багато торфу, тому темного кольору. Більш світлі дешевші.
Незалежно від культури за фази 2-3 справжнього листка потрібно проводити розстановку горщечків. На початкових стадіях сіянці невеликі, тож горщечки можна ставити впритул один до одного. Надалі вони розростаються, починають затінювати сусідні рослини.
Тому їх потрібно розсунути (відразу ставити розріджено неефективно з-за великої площі, яку потрібно обігрівати). Цей процес називається розстановкою.
Перша розстановка, яку проводять за 2-3 справжнього листка
Першу розстановку проводять за 2-3 справжнього листка. За неї горщечки розміщують послідовно один за одним з розрахунком, щоб відстань між кожним дорівнювала діаметру одного. За такої схеми виходить 22-24 горщечки на 1 м 2. Поступово рослини розростаються, і за фази 4-5 справжнього листка проводять другу розстановку, за якої один ряд лишають незмінним, а кожний другий пересовують по одному, щоб вони із сусіднім (незмінним рядом) утворили щось на зразок олімпійських кілець.
Друга розстановка горщечків у вигляді символу олімпіади
В такому випадку отримуємо 12-14 горщечків на м2. Хоча такий спосіб і здається складним, але він простий, засвоївши його, можна економити багато сил і часу, дотримуватися ідеально рекомендованої густоти.
Часто роль горщечків з успіхом виконує тара з молокопродуктів. Головне при цьому – об’єм не менше 0,5 л, а з низу – зробити 2-3 отвори для витікання зайвої води.