Контактний фунгіцид профілактичної та лікувальної дії для захисту плодових і овочевих культур від комплексу хвороб
• високоефективно контролює паршу листя, плодів та інші хвороби на відповідник культурах навіть за високого ступеня їх розвитку;
• володіє подовженим періодом захисної дії – на 2-3 дні порівняно з іншими контактними фунгіцидами, за рахунок повторного перерозподілу
діючої речовини;
• гнучкий у строках застосування – можливе застосування на усіх фазах росту і розвитку культури;
• надзвичайно висока стійкість до змивання опадами;
• не спричиняє утворенню «сiтки» на плодах яблуні та ягодах
винограду;
• відмінно переноситься рослиною (відсутня фітотоксичність);
• не має загрози виникненню резистентності;
• безпечний для бджіл та корисних комах – можливість застосування в період цвітіння;
• покращує якість плодів та покращує їх зберігання.
Препаративна форма
Концентрат суспензії
Діюча речовина:
Дитіанон 350 г/л
Хімічна група
(//agro-ukraine.com)
Дитіани (хінони)
Токсичність
Класифікація ВООЗ: 3 клас небезпечності
Строки виходу працівників на оброблені площі для проведення механізованих робіт — 3 доби, для ручних — 7 діб після обробки
Пакування
5 л
Сумісність:
Сумісний з іншими пестицидами та агрохімікатами, окрім лужних. Перед приготуванням робочих сумішей доцільно перевірити препарати на сумісність (відсутність осаду, піни, розшарування, збивання в клумки, неповне розчинення одного з препаратів тощо). Не рекомендується змішувати із мінеральними маслами та препаратами на основі сірки
Механiзм дії:
Дитіанон володіє контактною дією. Фунгіцид впливає на ферменти з тіоловою групою, що приймають участь в клітинному диханні грибів. Механізм дії олягає в інгібуванні розвитку спор збудників хвороб на поверхні листків та плодів
Спектр дії:
Парша, плодові гнилі та плямистості листя (додаткова дія)
Максимальна кратність обробок:
3
Норма витрати робочого розчину:
500-1000 л/га – плодові насадження; 500-800 л/га – виноград; 200-300 л/га –
картопля. Норми витрат робочого розчину необхідно вибирати в залежності від фази розвитку культури, віку насаджень та ступеня розвитку хвороби. Мінімальні норми витрат використовуються на початку вегетації та низькому інфекційному фоні; максимальні — при повному розвитку листової поверхні та високому інфекційному фоні