Розторопша плямиста, Київ

Розторопша плямиста, інтродукція, лікарські властивості, використання, ботанічна характеристика, морфологічні параметри.

Інтродукція рослин, яка відбувається випадково або навмисне, внаслідок втручання людини у природні екосистеми чи створення ними культурценозів, має тривалу історію. Умисне введення спрямоване на збагачення культурної флори новими рослинами і включене в низку заходів з охорони біологічного різноманіття природних і антропогенних екосистем [7]. Інтродукція в умовах Лісостепу України розторопші плямистої має велике значення, оскільки існує потреба в сировині – її плоди (сім'янки) є сировиною експортно- імпортних операцій і закуповуються фармацевтичними компаніями для виготовлення великої кількості лікарських препаратів. В останнє десятиліття ця цінна лікарська рослина набуває все більшої популярності і поширення [9].

Розторопша плямиста – цінна лікарська рослина з великим спектром дії. Зрілі плоди розторопші плямистої – сім'янки – є основною сировиною при виробництві ліків для профілактики і лікування захворювань печінки різної етіології. В силу несприятливої екологічної обстановки та погіршення якості продуктів харчування, клітини печінки постійно відчувають надмірні навантаження і руйнуються, що відбивається на роботі інших органів. Коли печінка працює погано, під загрозою знаходиться здоров'я всього організму, багато повсякденних нездужанні пов'язані з її недостатньою функцією. Розторопша плямиста – ефективний засіб для запобігання цих негативних наслідків, завдяки унікальних біологічно активних сполук фенольної природи – флаволігнанів [4].

У народній фітотерапії з лікувальною метою використовуються сік з трави і корінь розторопші. Відвари з натуральної сировини, сік із трави, настойку та олію, що виготовлені на основі насіння, шрот, різні інші фармацевтичні препарати, які готуються на екстрактах із насіння розторопші та сумішах з іншими лікарськими рослинами, використовуються для лікування багатьох захворювань [1].
Розторопша плямиста відома і як харчова рослина, має кормове значення, прекрасний медонос. Трава розторопші використовується як зелене добриво і для закладки компостів [8].

Розторопша плямиста (Silybum marianum (L.) Gaertn.) належить до родини айстрових (Asteraceae). Існує легенда, за якою Діва Марія вказала людям на цілющі властивості розторопші, а білі плями на її листі символізують молоко Богородиці. Ім’я Пречистої згадується і в народних назвах цієї рослини: Мар’їна колючка, чортополох Марії, Мар’їн татарник, святий чортополох, молочний будяк, силобій. А одну зі своїх найпопулярніших назв - "розторопша", рослина дістала за те, що дійсно поспішає на допомогу хворому, швидко й ефективно лікуючи тяжкі недуги [11].

Цю рослину знали давно, зокрема з літописів, які збереглися до наших днів, відомо, що вже стародавні римляни використовували цю рослину для лікування різних отруєнь та інших хвороб. В Європі екстракт її використовували при гепатиті і цирозі печінки, а в Індії в гомеопатичній медицині. Але, особливу популярність і застосування розторопша плямиста отримала в 1968 році, після дослідження її біохімічного складу в Мюнхенському інституті фармацевтики. За літературними даними, в деяких районах Південної Америки і на півдні Австралії її насіння вживали в їжу як замінник кави, а суцвіття – як артишок. Поступово використання розторопші розповсюдилося в багато інших країн світу. Доведено, що вона мало вибаглива до кліматичних умов [1, 11].

Головною складовою розторопші плямистої є рідкісна біологічно активна речовина – сілімарин. До його складу входять сілібінін, сілідіанін, сілікрістін та інші флаволігнани. За біохімічною класифікацією вони включені до цілого ряду флавоноїдів, відомих під Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій: матеріали третьої Міжнародної науково–практичної інтернет–конференції. – Полтава, 15–16 травня 2014 р. – Полтава, 2014 94 назвою "вітамін Р". Ці біологічно активні речовини сприяють зміцненню стінок кровоносних судин, беруть участь в окислювально-відновних процесах, мають протизапальні, противиразкові, антиоксидантні та інші корисні властивості. Їхня дія посилюється за наявності в організмі вітаміну С (аскорбінової кислоти). Широкий спектр лікувальних властивостей сілімарину зумовлений поєднанням з іншими органічними компонентами і багатьма мінеральними елементами, які виявлено в сировині з розторопші плямистої [1, 10].

В результаті досліджень і експериментів було доведено захисні дії розторопші при хронічному отруєнні хлоркою, високу ефективність при жировій дистрофії печінки, при гепатитах і цирозі печінки, що викликані алкоголем, ліками, токсинами, радіацією. На даний момент розторопша широко застосовується при харчових отруєннях, хронічній інтоксикації (в тому числі: алкогольній, наркотичній, хімічній), токсикозах у вагітних, при набутих імунодефіцитах та СНІДі, цукровому діабеті, ожирінні, при погіршенні зору, для зниження ризику серцево-судинних захворювань та ін. Однак, однією з головних вважається її цілюща дія на печінку – найбільшу залозу, яка з-поміж багатьох інших функцій відповідає за очищення організму людини від кінцевих невикористаних продуктів обміну й токсичних речовин. Розторопша плямиста ефективна при отруєнні одним з найнебезпечніших грибів – блідою поганкою [11]. (//agro-ukraine.com)

Природний ареал виду – країни Середземномор'я, звідки розторопша поширилася по всій земній кулі. Широко поширена в Західній, Центральній і Південній Європі, Центральній і Західній Азії, Північній Америці та на Півдні Австралії. На території колишнього СРСР зустрічається в європейській частині, на півдні Західного Сибіру, в Криму, на Кавказі і в Середній Азії. Зростає зазвичай вздовж доріг, на занедбаних полях, пустирях і сміттєвих звалищах, розводиться в садах, городах. Придатних заростей не утворює, тому заготівля дикорослих рослин не проводиться. Промислова заготівля можлива лише при культивуванні [7].

Вихідним матеріалом для досліджень слугували зразки розторопші плямистої, які були інтродуковані під час експедиції зі збору зразків генофонду рослин Південно- західного регіону України. Польові та лабораторні дослідження проведені в інтродукційно-карантинному розсаднику Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН України. Насіння висівали на 4-х рядкових ділянках в двохкратній повторності. Попередник – чорний пар.

В результаті інтродукційного вивчення було встановлено, що в умовах Лісостепу України розторопша плямиста розвивається як однорічна, середньостигла трав'яниста рослина. При висіві в грунт у першій та другій декаді квітня сходи з'являються на 10-15 день, а ще через 10 діб відбувається розгортання першої пари справжніх листків. Рослини розвиваються повільно до фази стеблування, вегетативна частина формується до кінця червня. Середні показники польової схожості насіння розторопші плямистої склали 80- 85%.

Сходи мали білий м'ясистий корінець довжиною 5-7 см, товстий пагін, м'ясисті, шкірясті сім'ядольні листки округлої форми, світло-зеленого кольору без характерної для даного виду плямистості і колючок. Друга пара листків (справжня) мала характерну для виду плямистість і овальну форму, краї листків гладкі. Листова пластинка другої пари справжніх листків з нижньої сторони опушена, краї мали слабо виражені виїмчасті і м'які колючки із слабо розвиненими механічними тканинами, які поступово грубіли. Сім'ядольні листки у рослин зберігалися значно довго, майже до моменту формування розетки із 6-8 справжніх листків.

Стебло прямостояче, розгалужене, 85-110 см заввишки, з біло-повстяним опушенням. Корінь довгий, білий, м'ясистий, малорозгалужений.
Листки на стеблі прості, довгі. Листкова пластинка шкіряста, блискуча, з білими поперечними плямами, з виїмчастим краєм. Листки середнього ярусу більші за розеткові листки, мають довгі черешки, верхні – сидячі, ланцетні, по краях виїмчасті і мають гострі колючки. Основний колір листової пластинки зелений або світло-зелений. Біло-сріблястий плямистий малюнок на верхній поверхні листової пластинки спрямований від центральної жилки до периферії. Колючки на молодих рослинах незадерев'янілі, в період цвітіння і повної стиглості дерев'яніють, гострішають [3].

Суцвіття – кошик. Кошики у рослин поодинокі, великі, розміщені спочатку на верхівці центрального пагона. У ході подальшого росту рослини стебло розгалужувалося Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій: матеріали третьої Міжнародної науково–практичної інтернет–конференції. – Полтава, 15–16 травня 2014 р. – Полтава, 2014 95 на 4-8 бічних пагонів з кошиками, а потім ще на 3-7 і більше стебел другого порядку розгалуження також з кошиками. Фаза цвітіння починалася з цвітіння центрального кошика (2-га декада липня), а потім з інтервалом 7-10 днів зацвітали кошики на бічних пагонах. Квітки багаточисельні, рожево-лілового забарвлення. У фазу дозрівання насіння прицвітник формує колючу обгортку, яка пізніше дерев'яніє. Кошики із дозрілими плодами розкриваються, листочки обгортки засихають і мають коричневий колір. Дозрівання плодів починається із центрального кошика. Характерним для періоду дозрівання є підсихання і опадання розеткових листків і частково листків середнього ярусу, масове засихання обгортки кошиків, поява білого чубчику з кошика і осипання насіння. В суху жарку погоду насіння висипається вільно із кошика і розноситься вітром. Розторопша плямиста формує плід – видовжену сім'янку, світло-сірого або темно- коричневого кольору, гладеньку з блискучою поверхнею, інколи з чорними або сірими поздовжніми лініями.

Розторопша плямиста – культура раннього посіву. Оптимальний термін співпадає з сівбою ярових культур і забезпечує дружні сходи за середньодобової температури +10 0 С. Для її вирощування найкраще придатні пухкі, слабокислі, супіщані ґрунти. Вона не вибаглива до родючості ґрунтів, але на підживлення реагує потужнім ростом усіх частин рослини. Посухостійка, особливо в другій половині вегетаційного періоду [2].

Протягом