Озима пшениця ПОДОЛЯНКА (еліта, урожай 2024 року)
ОРИГІНАТОРИ: Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла НААН.
ЗАНЕСЕНИЙ ДО РЕЄСТРУ СОРТІВ РОСЛИН УКРАЇНИ на 2003 рік для вирощування у поліській, лісостеповій та степовій зонах України на богарі та зрошенні.
БІОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ: сорт середньостебловий, інтенсивного типу, середньостиглий. Має високі зимо-, посухостійкість, стійкість до
осипання зерна, навіть за перестою, середньостійкий до вилягання та ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, кореневими гнилями.
Різновидність лютесценс.
ЯКІСТЬ ЗЕРНА: борошномельні та хлібопекарські властивості відмінні.
Зерно Подолянки містить 13,5–14,7 % білка, 28,7–31,5% сирої клейковини, сила борошна 320–410 о.а., об’єм хліба із 100 г борошна 1100–1210 мл, загальна оцінка хлібопекарських властивостей 4,2–5,0 бала. Віднесений до сильних пшениць. При належній агротехніці генетика сорту забезпечує отримання високоякісного зерна.
ГОСПОДАРСЬКІ ОЗНАКИ: головна ознака сорту – дуже висока виробнича надійність. Сорт максимально адаптований до посушливих умов вирощування, високопродуктивний, інтенсивного типу використання. Забезпечує отримання високих та стабільних по роках урожаїв на різних фонах мінерального живлення. Невибагливий до умов вирощування, попередників і строків сівби, має високу екологічну пластичність. Сорт Подолянка як менш вибагливий до умов вирощування має також вагомі переваги над іншими сортами по середніх та задовільних попередниках та на середньому й бідному агрофонах.
Характеризується доброю регенераційною здатністю, інтенсивним початком відростання і швидким приростом вегетативної маси, витривалістю до весняних похолодань, має високу кущистість, густий стеблостій, добре заглушує бур’яни.
(//agro-ukraine.com)
За даними оригінатора (ІФРГ НАН України) у роки конкурсного випробування середній урожай Подолянки становив 66,7 ц/га, що на 8,2 ц/га перевищувало урожайність національного стандарту. За даними Кіровоградської державної сортовипробувальної станції урожайність сорту по двох попередниках становила 88,6 та 86,5 ц/га, що на 6,5–14,1 ц/га більше національного стандарту Альбатрос Одеський.
Урожай зерна в Державному сортовивченні у 52 сортодослідах становив 60,0–96,0 ц/га. Суттєві прибавки урожаю сорту Подолянка до національного стандарту – 5,0–19,3 ц/га отримано у 57 сортодослідах, у т.ч. прибавки 10,0–19,3 ц/га – у 27 сортодослідах, 23 областях України, що охоплюють зони Степу, Лісостепу та Полісся (Донецька, Одеська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Луганська, Вінницька, Полтавська, Черкаська, Сумська, Волинська, Харківська, Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Тернопільська, Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька).
Максимальні урожаї сорту 100,7; 102,2 та 113,7 ц/га одержано у виробничих посівах ВАТ Шамраївське (с. Руда Сквирського р-ну Київської області). Високі урожаї сорту отримано у виробничих посівах Тернопільського держекспертцентру; Київської області (смт Глеваха Васильківського р-ну); Кіровоградської області (с. Новоселиця Ульяновського р-ну) та в умовах Угорщини (м. Мартонвашар) відповідно 75,3; 82,8; 94,8 та 96,0 ц/га.
У 2003 році на фоні масової загибелі озимих культур в Україні Подолянка сформувала рекордний урожай 78,0 ц/га на площі 80 га та 66,5 ц/га на площі 560 га (ССГ Пятидні Володимир-Волинського р-ну Волинської області). Високий урожай 70,3 ц/га отримано в Чехії, що перевершило на 27,0 ц/га місцевий стандарт, який частково вимерз. В с.Новоселиця Ульяновського р-ну Кіровоградської області загинули всі виробничі посіви 10-ти сортів, витримала лише Подолянка.
У 2004 році високі урожаї сорту отримано в ТОВ НВА Перлина Поділля Хмельницької області – 97,5 та 93,0 ц/га; ВАТ Шамраївське (с. Руда Сквирського р-ну Київської області) – 96,0 ц/га; у випробуваннях Центру сортознавства та сортовивчення (Київська область) – 90,5 та 88,6 ц/га; НДЦ Південний Кіровоградської області 85,4 та 96,0 ц/га; Тернопільськім держекспертцентрі 82,4 ц/га та в Чехії 99,4 ц/га.
За останні роки урожай сорту в дослідному господарстві Інституту становив 75,2–109,0 ц/га.
АГРОТЕХНІЧНІ ВИМОГИ: сорт необхідно вирощувати за інтенсивною технологією з внесенням оптимальних доз мінеральних добрив. На високих фонах мінерального живлення для запобігання виляганню, необхідно вносити ретарданти. Для забезпечення отримання високих урожаїв зерна необхідно проводити також захист рослин від шкідників та хвороб, особливо після викидання колосу, фунгіцидами типу альто супер, фалькон чи фолікур.
З метою отримання високоякісного зерна потрібно проводити третє підживлення сухими азотовими туками чи позакореневе підживлення карбамідом N10–15 кг на га у фазі колосіння – молочна стиглість.
Норма висіву
насіння 4,5–5,5 млн схожих зерен на 1 га залежно від зони, вологозабезпечення, попередника та строків посіву.